10 міфів про фільтри для води, в які вірять навіть професіонали

Коротко: навколо фільтрів для води багато усталених переконань — частина з них застаріває, частина — неправильна. Нижче – 10 поширених міфів та пояснення, що до чого насправді. Корисно власникам будинків, ОСББ, кафе та професіоналам, які підбирають фільтри для води.

Міф 1. «Один універсальний фільтр вирішить усі проблеми»

Правда: різні джерела води мають різні забруднення: жорсткість, залізо, нітрати, мікробіологія тощо. Універсального «панацея»-фільтра не існує — потрібна схема з модулів: механіка → вугілля → спеціалізовані щаблі → УФ/RO за потреби.

Міф 2. «Якщо вода смачна – вона безпечна»

Правда: органолептика (смак, запах, прозорість) — важливий, але не єдиний критерій. Нітрати, бактерії та розчинені метали можуть не давати явного смаку, але небезпечні для здоров'я. Лабораторний аналіз є обов'язковим для відповідальних рішень.

Міф 3. «Тонка фільтрація (мембрана/RO) завжди краща»

Правда: RO дає дуже чисту воду, але потребує витрат (зливу, електроенергії, обслуговування) і може бути зайвою при помірних проблемах. Для захисту техніки частіше достатньо пом'якшення та вугілля; RO – для високих TDS або нітратів.

Міф 4. «Часта заміна картриджів — марна трата грошей»

Правда: несвоєчасна заміна знижує ефективність і може призвести до зростання біоплівки або виходу з ладу обладнання. Ресурс картриджа залежить від якості вихідної води; планове обслуговування є економічно виправданим.

Міф 5. «Вугільний фільтр видаляє всі хімікати»

Правда: активоване вугілля ефективне проти хлору, органіки та частини летких речовин, але не видаляє метали, нітрати або розчинені солі. Для цих завдань потрібні інші ступені очищення.

Міф 6. «Пом'якшувач робить воду «неживильною» і шкідливою»

Правда: іонообмінні пом'якшувачі замінюють іони кальцію/магнію на натрій або калій (залежно від смоли). Це знижує накип та економить обладнання; вплив на здоров'я зазвичай мінімальний, але для людей на дієті без солі можливі рекомендації щодо альтернатив.

Міф 7. «Домашній TDS-метр визначає всю картину»

Правда: TDS показує сумарну мінералізацію, але не вказує на конкретні шкідливі речовини (нітрати, залізо, бактерії). TDS є корисним орієнтиром, але не замінює повноцінного аналізу.

Міф 8. «УФ-стерилізація робить фільтр зайвим»

Правда: УФ надійно знищує мікроорганізми, але не видаляє механічні суспензії, залізо чи органіку. УФ часто застосовується у зв'язці з передфільтрацією та вугіллям для комплексної безпеки.

Міф 9. «Фільтр, встановлений виробником, не вимагає сервісу»

Правда: будь-які фільтруючі системи вимагають регулярного обслуговування: заміна картриджів, перевірки УФ-ламп, контроль ΔP та стану мембран. Без сервісу термін служби та ефективність падають.

Міф 10. «Дороге обладнання завжди краще»

Правда: ціна — це не завжди індикатор відповідності завданням. Важливо співвіднести характеристики обладнання з реальними потребами та результатами аналізу води. Правильний вибір - той, що економічний в експлуатації та вирішує конкретні проблеми.

Короткий чек-аркуш для правильного вибору

1. Зробіть лабораторний аналіз води (pH, TDS, жорсткість, Fe, Mn, NO₃, каламутність, мікробіологія при підозрах).
2. Визначте ключові завдання: захист техніки, питна вода, промислове використання.
3. Вибирайте послідовність модулів, а не один великий фільтр.
4. Укладіть сервісний контракт та ведіть журнал обслуговування.
5. Перевіряйте результати після встановлення (TDS, ΔP, органолептика, лабораторні проби за потреби).